Я, як і кожен з нас, буває, дуже засмучуюсь з різних приводів. Іноді причина зрозуміла та очевидна іншим. А часом просто, як то кажуть, нагромадилося.
І мені, у стані емоційного розладу, насамперед хочеться дуже простої речі – співчуття. Але яку річ я помітила: отримати співчуття у оточуючих, у близьких буває дуже складно. Тому що багато людей просто не вміють висловлювати співпереживання!
Відразу обмовлюся, що я знаю тих, хто вміє і висловлює щире співчуття і робить це справді добре та підбадьорливо, але таких людей одиниці. Найчастіше доводиться натикатися на емоційну стіну та невмілі спроби підбадьорити чи відволікти від негативних емоцій.
Проблема в тому, що нас ніхто не вчив, як правильно висловлювати співчуття. Ми можемо в душі щиро співпереживати людині, а на ділі видавати зібгане: «Кріпись, подруго!» або повчальне: «Терпи, козак – отаманом будеш». А буває ще гірше: «В Африці діти голодують, а ти тут через дрібниці ревеш».
Це, звісно, крайні випадки, але суть зрозуміла.
Пам’ятаю, ще у школі я зіткнулася з проблемою невміння знайти правильні слова для співчуття. Коли раптом хтось із дівчаток у класі починав плакати, інші підходили та намагалися заспокоїти її. Я ж у якійсь паніці стояла осторонь. Мені було щиро шкода, але якийсь ступор і комусь у горлі заважали підійти і сказати потрібні слова.
В принципі, тільки завдяки знанням психології та спостереженням я нарешті розумію, що краще сказати, а від яких слів категорично слід відмовитися. І тепер я хочу описати кілька моїх особистих правил співчуття, які, на мою думку, повинні призвести до заспокоєння людині, до емоційного розвантаження та морального полегшення.
Чого не можна робити
1. Не можна ніколи говорити, що комусь іншому гірше. Це табу! Завжди, будь-якої секунди життя комусь буде гірше, але це не скасовує емоцій і почуттів засмученої людини. Саме зараз її захльостують емоції, саме їй зараз Ви можете допомогти своєю участю. Чи не знецінюйте його почуття!
2. Не намагайтеся сильно засмучену людину розсмішити. По-перше, у Вас навряд чи вийде. А по-друге, це звучить дуже прикро. І це теж про знецінення. Мовляв, те, що ти тут розвела нюні, це нісенітниця і не варто витрачати на цей час.
3. Не потрібно підбадьорливих жестів і фраз, на кшталт: кріпись, будь мужиком, візьми себе в руки, перестань плакати, що ти як маленька і т. д. Це не тільки відверто бісить, а й змушує почуватися ще гірше. Моральні сили і так закінчуються, а тут ще треба ці сили напружити, щоб зусиллям волі перестати засмучуватися. Звучить, чесно, шизофренічно. Потрібно розщепити свою свідомість на дві частини: слабку та сильну. І сильна має взяти в свої руки слабку. Ну не марення?
4. Не намагайтеся слухати розум засмученої людини. Розум зараз у відключенні. У людині буяють емоції. Це все одно, що намагатися докричатися в трубку за дуже поганого зв’язку. Спочатку треба заспокоїти емоції, а потім уже доводити, що це ж не кінець світу.
5. Не починайте нападати. Буває й таке, що засмучена людина шукає в когось втіхи, а втішна, не знаючи, що робити, починає нападати у відповідь: «Сама винна! А що ти хотіла? А як ти думала?! Мені здається, це найжахливіший варіант. Він деморалізує повністю. Чому – гадаю, пояснювати не треба.
То як правильно співчувати і втішати?
1. Говоріть фрази “Я співчуваю тобі”, “Я розумію тебе”. Так, такі прості фрази допомагають. Коли хтось каже мені їх, я одразу починаю розслаблятися. Я розумію, що зі мною все гаразд, мене чують і мене приймають з усіма моїми почуттями, думками, сльозами тощо. буд.
2. Дозвольте людині висловитися. Дуже важливо назвати свої почуття та емоції. «Що ти відчуваєш? і тепер тобі від цього сумно» і т. д. Слова та фрази можна видозмінювати під Ваш мовний стиль, але суть, гадаю, зрозуміла.
3. Просто будьте поряд. Іноді слова бувають зайвими. Обійміть близьку Вам людину. Засмучена людина уподібнюється маленькій дитині. А для дитини дуже важливим є тілесний контакт. Тому навіть погладити по голові може бути гарною ідеєю, якщо ви у відповідних відносинах.
4. Якщо можете допомогти, зробіть це. Коли емоційна буря почне вщухати, зробіть щось приємне для цієї людини. Це може бути і чашка гарячого чаю, і пропозиція розвіятися на прогулянці, і конкретніша допомога у важливому питанні. Дивлячись на ситуацію.
5. Наповніть силою. У засмученої людини вичерпалися всі сили, що тримають її в тонусі. Тому вона і розклеїлася. Розкажіть їй, яка вона справді чудова. Наскільки вона класна, важлива Вам, неповторна та найкраща. І те, що вона зараз, наприклад, плаче, навіть добре, адже сльози очищають, зменшують оберти, забирають зайву напругу.
6. Фантазії про хороше майбутнє. Після всього, коли засмучена людина вже й не така засмучена, коли ви разом п’єте смачний чай, можна пофантазувати про хороше майбутнє, де причини нинішнього емоційного сплеску вже будуть майже забуті. Наприклад, одного разу моя дитина спатиме всю ніч, і я теж знову висплюсь. Або те, що колись у нас із чоловіком знову буде справжнє побачення. Ці надії справді надають сил.
Ось таке моє розуміння правильного вираження співчуття та співпереживання. Мені б хотілося, щоб ніхто з нас, будучи чомусь засмученими, не натикався на емоційну стіну близьких людей, коли їхнє плече так нам потрібне.
