Як підсвідомість реагує на частку «не». Міфи і реальність

Як підсвідомість реагує на частку «не». Міфи і реальність

Наша підсвідомість – настільки потужна, наскільки і примхлива. Вона постійно підкидає нам питання і безліч відповідей на них. І розібратися, де міф, а де реальність не завжди буває просто.

Наприклад, є теорія, що частка «не» не сприймається підсвідомістю.

Тобто, якщо ви формулюєте якусь фразу з «не», то психіка сприймає її з точністю до навпаки. Ви говорите собі: «Я не хочу бути бідним!» — а підступна підсвідомість відкладає команду «Я хочу бути бідним!». Ви нагадуєте: «Не забудь вимкнути світло», а в підсвідомості фіксується протилежна установка – «Забудь вимкнути праску».

Вважається, що частка «не» не сприймається підсвідомістю.

В цьому є сенс — якщо ви, наприклад, будете вселяти собі: «я не хочу курити», то в момент промовляння цієї фрази у вас буде виникати саме образ куріння, що тільки спровокує бажання покурити, якщо у вас є така залежність. Справа в тому, що підсвідомість конкретна, і представити «пустоту», яку передбачає ця фраза, вона не може. Якщо ж ви будете думати про те, що хочете бути здоровим, дихати чистим повітрям на повні груди — то цей позитивний образ більш ймовірно мотивує вас відмовитися від шкідливої звички.

А чи справді наша підсвідомість настільки підступна?

Річ у тому, що нашій підсвідомості абсолютно наплювати на частку «не». Наше несвідоме не має жодних претензій ні до «не», ні до «ні», ні до будь-якого ще заперечення або затвердження від протилежного. Пвдсвідомість його просто не помічає!

Проте вирішальне значення має ключове слово будь-якого нашого твердження. Вірніше, енергія, яку несе в собі слово.

Не хворій або будь здоровий?

На перший погляд, ідентичні за змістом фрази, мають абсолютно різний зміст, емоційне навантаження та енергетику ключових слів. У першому випадку – це «хворіти, хвороба, біль». У другому – це «здоров’я, здорово». Спробуйте вимовити першу серію слів, а потім другу. Прислухайтеся до своїх відчуттів. Що ви відчули в першому і в другому випадку? Тепер ви вловили різницю?

Коли ми вимовляємо твердження типу «Я не хочу хворіти», підсвідомість реагує на ключове слово «хворіти». Вона вбирає енергетику цього слова і сприймає його як команду до дії, тобто спрацьовує логічно-емоційний ланцюжок «Я — хворіти». Фактично твердження починає звучати на рівні енергетики як «Я хочу хворіти».

За аналогією, коли ми вимовляємо твердження «Я хочу бути здоровим», підсвідомість реагує на ключове слово «здоровим». У цьому випадку твердження звучить, як «Я – бути здоровим».

А ще краще вимовляти затвердження в теперішньому часі: замість затвердження «Я хочу бути здоровим» вимовляти «Я здоровий».

Використовуйте тільки позитивні слова, уникайте негативних тверджень. Твердження повинно мати напрям і не мати заперечення. Заперечення нічого не створює. З цього випливає, що воно не дає підсвідомості інформації про розвиток якоїсь установки. Заперечення взагалі не сприймається на підсвідомому рівні.

Погодьтеся, у такому ключі побажання «Обережно, не потрап під машину» звучить загрозливо. Так що якщо ви дійсно дбаєте про близьких, говоріть що-небудь на зразок «будь обережний».

Підсвідомість орієнтується саме на відбиток почуття. Тому і мова підсвідомості зовсім не схожа на мову розуму (свідомості). У мові підсвідомості відсутні «слова», які можна сприйняти двояко-трояко, тільки однозначно.

Справа зовсім не в наявності частки «не» у фразі, а в тому, як фраза будується. Навіть не стільки фраза, скільки весь текст цілком. Фраза, вирвана з контексту — всього лише фрагмент мозаїки, який нічого не говорить підсвідомості про цілій картині. Тим більше, що підсвідомість читає не слова!

Слово — це аналогія явища, а ніяк не явище саме по собі. Підсвідомість читає почуття, що виникло від прослуховування тексту, а не текст. Навіть не саме почуття, а його відбиток, залишений у тілі. Почуття завжди первинно по відношенню до думки і, вже, тим більше, до речей.

Та в деяких випадках ефект ігнорування частки «не» все-таки трапляється. Сама по собі ця частка не несе смислового навантаження, її легко «проскочити» і перейти відразу до змісту повідомлення.

В яких випадках так буває?

1. Частка «не» ігнорується, якщо мало супутньої інформації.

Частку «не» легко втратити, коли йдеться про щось, що вам незрозуміло, у чому ви не розбираєтеся або чого не знаєте.

Наприклад, хтось вам каже: «Купи що-небудь в магазині, але тільки не синхрофазотрон!»

Якщо ви не знаєте, що таке «синхрофазотрон», то будете витрачати вашу психічну енергію й увагу на те, щоб запам’ятати це незрозуміле нове слово і не пропустити в магазині саме цей предмет. І в підсумку велика ймовірність, що з магазину ви принесете саме його. Як відомо, в один момент часу людська увага може бути зосереджена лише на одному предметі.

2. Частка «не» ігнорується, якщо відсутня мета

Цей випадок яскраво ілюструється таким завданням: «Не думай про білу мавпу!» Напевно ви намагалися, але вам було дуже складно відволіктися від думок про білу мавпу. Адже вам треба було з усіх сил про неї не думати.

Секрет у тому, що у вас в цей момент не було ніякої альтернативної мети. Наприклад, якби вам сказали: «Не думай про білу мавпу, а думай про рожевого слона!» — вам було б в рази легше впоратися, і частка «не» нікуди не поділася.

Цей же ефект виникає, коли ми намагаємося уникнути чогось неприємного в нашому житті. Наприклад, не стикатися зі злими собаками, не їсти на ніч тортик, не думати про неприємну людину.

Концентруючись на цих «не», ми не ставимо собі альтернативну мету, психіці не до чого прагнути в цей момент, тому вона дуже чітко слідує вашим вказівкам, ігноруючи істинний сенс вашого послання.

У загальному і цілому, не варто недооцінювати можливості свого власного сприйняття і критичного мислення. Наша підсвідомість зовсім не безглузда, вона сприймає все правильно, якщо це гармонійно в нього вписується. Ви ж не вірите в те, що, якщо людині говорити: «не вбий» чи «не вкради», то її психіка сприймає ці установки з точністю до навпаки?

ГАРМОНІЯ
Додати коментар