Мотивація і стимул – чи є різниця? Мотивацію називають двигуном прогресу. Якби не було її, люди продовжували б жити так, як вони жили в печерному віці, і задовольнялися б тим, що мають. Але вони вдосконалювали свої знаряддя праці для того, щоб отримати більше, пізнавали себе і світ, причому нерідко ціною власного життя.
Мотивація – велика сила. Той, хто її має, може перевернути гори. Якщо людина знає, навіщо і заради чого повинна щось зробити, і розуміє, в чому полягає сенс її роботи, вона доб’ється бажаного.
Термін «мотивація» вперше застосував німецький філософ А. Шопенгауер в роботі «Чотири принципи достатньої причини». А слово «мотив» походить від латинського moveo – «рухаю», movere – «спонукання до дії». Відсутність же мотивації, навпаки, призводить до бездіяльності. Образно кажучи, ми з місця не зрушимо, якщо не будемо знати, навіщо нам це потрібно.
Безплідний мрійник – так називають героя роману М.Гоголя «Мертві душі» Манілова. Він мріє про перетворення в своєму маєтку, які поліпшать життя його кріпаків. Його повітряні замки прекрасні, але ці проекти неможливі, тому що, по суті, йому не потрібні: він ситий, одягнений і забезпечений. Ще один тип людини, який не може підняти себе з дивана, але при цьому розмірковує про те, як треба жити, описав І. Гончаров в романі «Обломов». «Все знаю, все розумію, але сили і волі немає», – говорив Обломов. І мотивації, звичайно ж, теж немає.
Хоча з часу написання цих творів минуло майже два століття, забути образи цих героїв нам не дають сучасні Манілова і Обломова. А може, в якійсь мірі і ми самі собі їх часом нагадуємо, коли будуємо нездійсненні плани.
Хтось не перший рік дає собі обіцянку досконало оволодіти англійською, «а віз і нині там». А хтось бере і робить, тому що: мріє про роботу в іноземній фірмі, планує виїхати на ПМЖ в іншу країну, вийти заміж за іноземця, хоче читати класиків в оригіналі та ін.
Мотивація, на перший погляд, має схожість зі стимулом. Хоча насправді у них більше відмінностей, ніж спільного.
Цікаво, що слово «стимул» походить від латинського stimulus – палиця з гострим металевим наконечником, якою поганяли биків. За допомогою такого зовнішнього впливу упираються биків примушували йти далі.
Таким чином, стимул має на увазі вплив зовнішнього фактора, який спонукає до дій. Відомі стимули, що застосовуються на підприємствах, – премії, надбавки, підвищення зарплати, цінні подарунки, корпоративи і т. п. Сюди ж відносяться попередження, догани і ін. Загалом, методи батога і пряника.
Мотивація ж повинна викликати в людині внутрішнє бажання діяти, наприклад зайнятися спортом, особистісним розвитком та ін. І вчинками людей керують саме мотиви, а не стимули. Роль стимулу – в пробудженні мотивів і бажань, але цього може і не статися, якщо стимул не відповідає потребам.
Серед тих, хто займався вивченням питань мотивації і поведінки людини, – англо-американський психолог Вільям Мак-Дугалл, австрійський психолог Зигмунд Фрейд, російський вчений Іван Павлов, американський психолог Абрахам Маслоу та ін. Тому якщо ми раптом відчуємо, що наша мотивація починає згасати і нам стає важко змусити себе взятися за справу, можливо, нас утішить думка про те, що нашу проблему – проблему мотивації намагалися і намагаються вирішити видатні уми світу.
Питання мотивації хвилюють не тільки окремих особистостей в плані саморозвитку, але і менеджерів, директорів компаній, адже в їх інтересах організувати роботу так, щоб співробітники не відсиджували належний час, а горіли на роботі. Тільки такий стан справ гарантує їх підприємству успіх.
Американський письменник Рей Бредбері писав, що людина може отримати все, що їй потрібно, але тільки в разі, якщо їй це дійсно потрібно.
Як же мотивувати себе, щоб отримати «все, що потрібно» і стати успішним?
1. Ставимо мету
Отже, наша мета – досягти успіхів. Але ця мета занадто абстрактна, тому її потрібно конкретизувати. Задаємо собі питання: в якій сфері свого життя ми хочемо бути успішними? В роботі, спорті, особистому житті, хобі або ж у всьому відразу, що, звичайно зажадає великих зусиль з нашого боку, але при бажанні можливо.
Мета тісно пов’язана з мотивацією: без мотивації вона так і буде маячити десь попереду. Мотивація – це те, що спонукає нас рухатися до мети. Чим сильніше мотивація, тим більше шансів її досягти. Причиною того, що чи не половина цілей, які ставлять собі люди, так і залишається нереалізованою, служить недолік мотивації.
Наприклад, ми хочемо очолити відділ у великій компанії і це є наша мета. Але ми можемо хотіти цього до самої пенсії, якщо не почнемо працювати над собою. Можливо, нам доведеться отримати додаткову освіту, вивчити кілька мов, попрацювати над своїм іміджем і ін. З одного боку, це буде нелегко, з іншого, – подолати труднощі нам допоможе мотивація, яка буде нас підстьобувати і підтримувати бажання рухатися до мети.
Звичайно ж, потрібно ставити перед собою реальні цілі – ті, яких ми зможемо досягти. Цілі на кшталт «стати мером Нью-Йорка» або «очолити Дойче Банк» прекрасні, але навряд чи здійсненні навіть при наявності сильного бажання.
А може, ми хочемо скинути зайві 20 кг протягом місяця? Навряд чи у нас це вийде без шкоди для здоров’я. Невдачі ж знизять нашу самооцінку, відіб’ють будь-яке бажання діяти, а значить, віддалить від мети, в той час як успіхи наближають до неї.
2. Розбиваємо мету на підцілі: будуємо «дерево цілей»
Щоб наша мета не лякала нас своєю об’ємністю, розбиваємо її на кілька простих підцілей.
Коротко визначаємо кожну і детально описуємо, яким шляхом ми маємо намір до неї йти, а також який результат і в які терміни розраховуємо отримати. Якщо підціль занадто ємна, також розбиваємо її на кілька пунктів і описуємо конкретні кроки по її досягненню. Наголошуємо на тому, що виконано, – це хороший стимул продовжувати розпочате. У плани можна і навіть потрібно вносити корективи, адже в ході виконання завдань у нас, напевно, з’являться якісь уточнення.
Є таке поняття, як «дерево цілей». Це дерево складається за принципом «від загального до конкретного». Загальна – його вершина, тут вказується глобальна мета, що дає відповідь на питання: заради чого ми намагаємося, що отримаємо в результаті цих старань? Гілки – це підцілі або більш дрібні завдання, вирішення яких наближає нас до досягнення головної мети. Вони відповідають на питання: за яких умов ми можемо реалізувати поставлену мету, які конкретні кроки повинні зробити? І так далі. Дробимо цілі до тих пір, поки не отримаємо максимально прості дрібні завдання, послідовне вирішення яких в результаті дозволить домогтися успіху в реалізації складної мети.
3. Оточуємо себе однодумцями
Досягненню успіху сприяють чітка мета, достатня мотивація і однодумці – люди, які прагнуть до тієї ж мети, що і ми, підтримують нас, коли наша мотивація згасає або ми втрачаємо віру в свої сили і хочемо зійти з дистанції. У свою чергу, ми також надаємо їм підтримку, якщо цього потребують вони.
Людей же, які не вірять в наші можливості, краще уникати. Фразами на кшталт: «Все одно у тебе нічого не вийде, ти тільки даремно витратите сили, час і гроші» вони намагаються нас напоумити, тому що, за їхніми словами, хочуть «як краще». Насправді ж вони і самі не проти отримати те, до чого прагнемо ми, але їм просто лінь. Ми ж своїм позитивним настроєм і енергією вселяємо занепокоєння в їх душі, викликаємо заздрість, але замість того, щоб заразитися нашим азартом, вони вважають за краще програмувати нас на невдачу, щоб ми «не висовуватися» і були, як всі.
Особливо вразливі люди, дійсно, піддаються занепадницькім настроям, позбавляються мотивації і відмовляються від своїх цілей.
4. Розповідаємо про свою мету друзям, родичам або колегам
Присвятивши в свої плани інших, ми отримаємо додаткову мотивацію до досягнення мети. Адже нікому ж не хочеться уславитися пустословом, пустодзвоном або пустомелею, чиї слова нічого не значать. Побоювання, що нас перестануть сприймати всерйоз, будуть рухати нами тоді, коли однією мотивації стане недостатньо.
Правда, існує думка, і цілком обгрунтована, що не варто розповідати всім і кожному про свої плани, тому що в цьому випадку вони ризикують так і залишитися планами. Адже чим більше ми про них говоримо, тим менше нам хочеться приступити до їх виконання: наша підсвідомість сприймає озвучену мета або бажання як уже здійснене.
5. Думаємо не про труднощі, які нас чекають, а про вигоди, які в підсумку отримаємо
Детально розписуємо в розумі чи на папері всі переваги, які отримаємо, коли досягнемо мети. Вони будуть нас надихати і мотивувати. Відповідаємо собі на питання: як зміниться наше життя – матеріальне становище, спосіб життя, з якими цікавими людьми ми зможемо познайомитися, що нового зможемо дізнатися, де побувати, як розшириться наш кругозір, які можливості з’являться?
З фотографій і малюнків, що відповідають тому, чого ми хочемо досягти, можна створити свій «колаж мрії» і повісити його так, щоб наш погляд падав на нього якомога частіше, не даючи забути про режимі нас винагороду за працю. Така візуалізація бажань може бути хорошою мотивацією.
6. Згадуємо про амбіції
Слово «амбіції» у багатьох людей викликає негативні асоціації. Ймовірно, це відбувається тому, що воно нерідко поєднується зі словом «завищені». Люди із завищеними амбіціями претендують на багато що, не маючи на це достатніх підстав, і переоцінюють свої особисті якості та можливості. І навпаки, людині із заниженими амбіціями нічого не потрібно: вона прагне до задоволення лише мінімальних потреб.
Але амбіції бувають і здорові. І в цьому випадку вони – прекрасне джерело мотивації. Людина зі здоровими амбіціями постійно в русі, вона прагне виділитися своїми знаннями і навичками, ставить цілі і досягає їх.
І хоча психологи запевняють, що амбітність закладається в дитячому віці, її таки можна розвинути в собі. Особливо допомагає в цьому спілкування з амбітними людьми, яким завжди потрібно більше інших. Прагнення не відстати від них, бути не гірше – хороша мотивація в прагненні стати успішним.
7. Займаємося самонавіюванням
Самонавіювання при вмілому використанні творить чудеса. За допомогою цільових установок, що впливають на підсвідомість, можна змінити себе, як то кажуть, до невпізнання.
Досить часто люди запускають механізм самонавіювання мимоволі. Наприклад, називаючи себе невдахами, вони починають вести себе відповідно – як невдахи. Лікарі запевняють, що силою думки можна як перемогти хворобу, так і відправитися на той світ.
Значить, повторенням таких фраз, як «Я вірю, що у мене вийде», «Я зможу, для мене це не важко», можна запрограмувати себе на успіх. Для більшої ефективності їх потрібно повторювати вранці, як тільки ми прокинемося, щоб створити відповідний настрій на весь день.
Дуже не рекомендується вживати негативну частці «не». Наприклад, замість «Я не буду тюхтієм» слід сказати «Я дуже уважний». Мотивуючі фрази повинні викликати у нас позитивні емоції.
8. Проникаємося азартом, прагнемо «зловити хвилю» або «потрапити в потік»
Американський психолог Міхай Чіксентміхайі в книзі «Потік. Психологія оптимального переживання» (є конспект цієї книги на українській мові ось тут) пише про те, що найкраща мотивація – це занурення душі в стан внутрішнього драйву, яке він називає« потоком» (а ми – натхненням). Цей потужний енергетичний потік настільки заволодіває людиною, що вона не думає ні про що, крім улюбленої справи. Вчені, що потрапили в потік, роблять видатні відкриття, люди творчості – художники, музиканти, поети і письменники створюють шедеври.
9. Дивимося мотивуючі фільми і відео, читаємо мотивуючі книги
Створити потрібний настрій допоможуть мотивуючі фільми. Наприклад, «У гонитві за щастям» (про батька-одинака, який хоче, щоб його дитина була щаслива), «Соціальна мережа» (про історію створення студентами-однокурсниками мережі Facebook, що зробила їх мільйонерами), «Завжди говори” Так “(про те , як коротке слово «так» може змінити все життя), «Людина дощу», «Достукатися до небес», «… А в душі я танцюю», «Поки не зіграв в ящик» і ін.
Серед книг можна виділити книги Рея Бредбері «Ліки від меланхолії» і «Вино з кульбаб», Ленса Армстронга «Моє повернення до життя», Грега Мортенсона «Три чашки чаю», Джеррі і Естер Хікс «Сара» і ін.
Втім, напевно у кожного є своя книга або фільм, до яких хочеться повертатися знову і знову, особливо коли душевні сили закінчуються.
Головне, не забувати, що, за словами англійського поета Метью Арнолда, – «найбільший банкрут в цьому світі – людина, яка втратила свій життєвий ентузіазм».
10. Пам’ятаємо про закон Йеркса-Додсона
Відповідно до закону, виведеному психологами Робертом Йерксом і Джоном Додсоном, найбільш високі результати досягаються при середньому рівні мотивації. Саме середній рівень і є оптимальним. Друга назва закону Йеркса-Додсона – закон оптимуму мотивації.
Дослідним шляхом психологи встановили, що при занадто високому рівні мотивації людина починає нервувати, побоюючись не виправдати очікувань і не впоратися з відповідальністю. Страх не дозволяє їй адекватно мислити і вона робить помилки.
