Томас Кемпбелл «Китайське дослідження на практиці».

tomas-kempbell-kytajske-doslidzhennya-na-praktytsiПро вегетаріанство написано багато книг і одна з найвідоміших – це «Китайське дослідження». Написана вона американським ученим, адептом вегетаріанства Коліном Кемпбеллом і його сином Томасом на основі грандіозного статистичного дослідження в Китаї та власних експериментів. Ця книга просто підірвала світ, розділивши життя багатьох людей на «до китайського дослідження» і «після» (я не жартую). Критикували «Китайське дослідження» теж нещадно, звинувачуючи Кемпбелла в маніпуляціях і перекручуванні фактів.

Тим не менш, рекомендації з книги працювали в реальності. Харчування цільною рослинною їжею робить позитивний вплив на здоров’я, в чому я зміг переконатися і на власному прикладі, і на прикладі знайомих. Так, зараз модно вегетаріанити і в розвиток цієї тенденції «Китайське дослідження» внесло чималий внесок.

У «Китайського дослідження», по суті, був один мінус. Вся книга була присвячена двом речам – експериментам вчених і махінаціям на харчовому ринку. Вона давала поживу для роздумів, але, в цілому, була досить складна. Було б дивно, якби автори не скористалися популярністю книги і не випустили б продовження.

І ось ми дочекалися – Томас Кемпбелл написав книгу «Китайське дослідження на практиці», до якої включив все те, що мило серцю сучасного ледачого читача: пояснення «на пальцях» того, чому вегетаріанська дієта працює і чому погано працюють інші, розвінчання міфів сучасного здорового харчування, програма двотижневого переходу на здорове харчування і важка пачка рецептів.

Зараз це дикий тренд на книжковому ринку – включати рецепти в книги про здоровий спосіб життя (у нас доходить до того, що ці рецепти можуть займати більше половини книги). З «Китайським дослідженням на практиці» все в порядку – рецепти є, але їх не настільки багато, щоб бити себе по голові і шкодувати про покупку книги.

Якщо говорити в цілому, то у Томаса Кемпбелла вийшла така собі лайт-версія «Китайського дослідження», яка менше зациклена на, власне, дослідженні та більше зачіпає загальні питання здорового харчування.

Трохи розповім про мінуси книги, з моєї точки зору, а потім перейду до плюсів.

Мінуса, по суті два. Перше – пропонована двотижнева програма непереконлива. Можливо, я читаю дуже багато книг з самовдосконалення і від подібних програм вже рясніє перед очима, але вона мені не здалася такою, якою її позиціонує видавництво – простим і потужним способом перейти до здорового способу життя.

Я вам зараз скажу простий і потужний спосіб з моєї точки зору: скоротіть до мінімуму вживання продуктів тваринного походження хоча б на пару місяців (поки не втягнетеся – далі себе не треба буде змушувати) і їжте якомога більше овочів. Власне, на цьому і побудована книга.

В основі програми – теорія, згідно якої зміну поведінки людини можна розділити на п’ять стадій: предобмірковування, обмірковування, підготовка, дія і підтримка. Щоб домогтися успіху, вам треба визначити, на якій стадії ви знаходитеся, і робити відповідні дії.

Що я знайшов в програмі хорошого, так це докладні рекомендації щодо складання списку покупок і формування вмісту холодильника.

Другий мінус – пропоновані рецепти. Самі по собі вони класні, чого тільки вартий ацтекский суп. Але, якщо говорити про пропоновану Кемпбеллом-молодшим програму, то я впевнений, що ви не будете щодня готувати собі на вечерю гарбузові ньокі, фруктовий пиріг-коблер або ананасовий бісквіт. Хто знає, можливо, самі Кемпбелл харчуються саме так, але у нас таке не прокотить.

Втім, видавці вловили критику  і в «Китайському дослідженні на практиці» спеціально роблять упор на те, що будь-які нетипові для нашого продуктового ринку продукти можна замінити на аналоги.

Переходимо до плюсів. Це прекрасна книга, не дивлячись на все те, що я сказав вище, і цінність її зовсім не в програмі переходу на вегетаріанство і не в рецептах. В основній частині книги Томас Кемпбелл наводить докази на користь вегетаріанства і багато розповідає про сучасні тренди в області здорового харчування.

Томас, як і його батько, налаштований радикально, але він обережний і дуже акуратно звертається з матеріалом. Під роздачу потрапляють не тільки виробники фастфуду та шанувальники традиційної американської дієти, але й ті системи живлення, які претендують на звання здорових. І якщо критика низкоуглеводної високобілкової дієти з боку вегетаріанця недивна, бо ця дієта є повною протилежністю веганства, то веган-претензії до палеодієти я зустрічаю вперше.

Книга підкріплена тоннами різних досліджень (їх список займає аж 30 сторінок в кінці книги – ось куди тепер можна посилати всіх бажаючих отримати докази про користь вегетаріанства). Якщо ж докази непереконливі або спірні, то Кемпбелл обов’язково обмовляється, щоб не бути викритим у перекручуванні. На відміну від інших авторів-веганів він не рубає з плеча. В очі кидається те, що він визнає переваги окремих продуктів і добавок, які не в’яжуться з вегетаріанською дієтою. Але при цьому чітко дотримується своєї основної лінії і врівноважує всі «ЗА» забійними «ПРОТИ».

Багато чого з того, що пояснює Томас в книзі, – справжня бомба.

Людині потрібно якомога більше білка?

Експерименти доводять зворотне.

Омега-3 жири пропагуються в якості суперкорисної біодобавки (про це говорять всі у сфері ЗСЖ – від Рея Курцвелла до вашого педіатра)?

Не все так просто.

Органічні продукти на порядок краще звичайних?

Не факт.

Глютен смертельно небезпечний?

Не для всіх.

Зрештою, Кемпбелл відважує смачного стусана і сучасним веганам: «Адже цілком може бути, що тваринні продукти [вегани] замінять високопереробленими замінниками м’яса і сиру, переробленими злаками, цукром та маслом, і тоді веганська дієта буде вкрай шкідливою. Завдяки чудесам харчової промисловості все більша ймовірність, що вегани будуть їсти менше фруктів і овочів, ніж думаючий про здоров’я м’ясоїд».
Мені було цікаво читати і обдумувати «Китайське дослідження на практиці» саме через те, що Кемпбелл багато ставить під сумнів. Дійсно, якщо ми цікавимося здоровим способом життя, то такі речі, як корисність тих же омега-3 жирів чи шкода глютену нам підносяться як аксіома, і рідко хто може пояснити, в чому насправді ця корисність або шкода. Багато з того, про що пише Кемпбелл, дійсно викликає відгук у душі старого фаната ЗСЖ і ламає шаблон.

У цьому полягає основна цінність книги. Так, нехай ви не знайдете обіцяної простої і потужної програми. Але ви дізнаєтеся про те, як йдуть справи у світі здорового харчування і отримаєте не просто докази про користь рослинних продуктів, а й відповіді на безліч питань, пов’язаних зі здоровим харчуванням. Це з вигляду проста, але вельми глибока і незвичайна книга, яка може змінити ваші погляди на те, що ви їсте.

Коментарі 2

  • Костянтин

    Дякую за огляд.Корисно, зрозуміло, лаконічно.

    • Вельми Вам вдячні за позитивний коментар. До речі, більше оглядів книжок для самоосвіти, а також конспекти деяких з них можна знайти на сайті Самоосвіта

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

seven − one =