Серед цікавлячих мене тим є як мінімум одна незвичайна – це «щастя по науці». Колись давно я відкрив для себе, що щастя – не абстрактне поняття, а цілком вимірне; людина може бути більш щасливою або менш щасливою, ніж в якийсь момент часу.
Відчуття щастя і благополуччя можна оцінити (є навіть такий показник – рівень щастя), цим займається спеціальна наука – позитивна психологія. А якщо показник можна оцінити, то, значить, можна і знайти спосіб його підвищити. Стати набагато щасливіше, ніж зараз, без всякої магії та філософії, покладаючись тільки на науково-обгрунтовані методи – звучить трохи дико, але це дійсно працює.
Днями моя колекція книг про щастя поповнилася ще однією роботою з категорії «серйозних». Книга називається «Щастя за розрахунком», написав її британський викладач психології та урядовий консультант Пол Долан, і сьогодні я хочу вам про неї розповісти.
І в книгах, і у фільмах, і ще частіше – в наших головах щастя асоціюється, в першу чергу, з отриманням задоволення.
– Чого тобі не вистачає для щастя?
– Грошей!
– А навіщо тобі гроші?
– Куплю собі будинок, машину, буду тусити, подорожувати по всьому світу, купувати модні речі.
Проблема з щастям-задоволенням полягає в тому, що воно короткочасне і розвагами ми часто намагаємося заглушити якісь глобальні неполадки. Це як алкоголь або наркотики – сьогодні тобі добре і неважливо, що завтра буде погано. Загалом, це не те «щастя», до якого я б хотів прагнути, хоча воно і є самим простим і доступним.
Є й інші погляди на природу щастя. Для когось щастя – це усвідомлене ставлення до життя, коли ти оцінюєш свої вчинки і маєш чітке розуміння того, що тобі потрібно, а що – ні. Для когось – це нескінченне зростання і саморозвиток, можливість ставати краще. Для когось головне щастя – кохана людина поруч, сім’я і вірні друзі. Все найкраще, що у нас є в житті, можна вважати щастям.
У книзі «Щастя за розрахунком» Долан пропонує розглядати щастя з нового, але логічного ракурсу: щасливими нас робить те, що має для нас сенс.
Загалом, Долан досліджує те, наскільки наше щастя залежить від змісту, який ми надаємо повсякденним справам, і те, що впливає на цю осмисленість – наші звички, моделі поведінки, відносини з оточуючими.
Долан, до речі, займається бодібілдінгом і не раз згадує про це в книзі. Якщо вам близький спорт, то я зараз наведу з книги один приклад того, що відрізняє осмислене заняття від безглуздого (цитата не дослівна):
На перший погляд аматорський бодібілдинг позбавлений сенсу. Ці хлопці (а в змаганнях беруть участь головним чином хлопці) витрачають багато часу на тренування і їдять багато їжі, щоб наростити побільше м’язової маси. Потім вони приблизно три місяці сидять на жорсткій дієті, щоб зберегти якомога більше м’язів і спалити побільше жиру. На прикінці, кілька тижнів перед змаганнями виходять особливо болісними: щоб наростити м’язи і зігнати жир, потрібно дуже полюбити курку і зелені боби. Потім, щоб виглядати моторошно накачаними на сцені, за кілька днів до початку змагань спортсмени переходять на картоплю в мундирі і яблука.
І все заради того, щоб ці засмаглі, накачані гори м’язів в трусиках або обтягуючих шортах кілька секунд покрасувалися на сцені. При цьому вас не відпускають думки про те, що перемогти дуже складно, швидше нереально. Але навіть якщо ви виграєте, то нагородою стане який-небудь малосимпатичний кубок, звичайно ж, не вартий тих титанічних зусиль, завдяки яким ви пробилися на змагання.
Але бодібілдинг дійсно має сенс, якщо ви виробили у себе відповідне мислення. Ви тренуєте своє тіло, пристосовуючи його до високих навантажень. Ви тренуєте свою волю. Ви бачите в дзеркалі, як зі звичайного задохлика або товстуна перетворюєтеся на справжнього супермена. Ви підводите своє тіло до рубежів, які раніше здавалися недосяжними.
Те, що ви робите, наповнене для вас великим змістом, і саме тому ваші тренування приносять вам щастя.
Що сподобалося в книзі:
- свіжий погляд на питання про те, що робить нас щасливими
- безліч наукових і статистичних досліджень
- практичні рекомендації
Що не сподобалося в книзі:
- читається важко
Вердикт: якщо ви цікавитеся темою «щастя по-науці» і вас уже не влаштовують книжки типу Ендрю Метьюза ( Ендрю Метьюз “Живи легко!”) – настійно рекомендую.
