Ким ви хотіли стати в дитинстві?Я ось ким тільки не збирався… Спочатку я хотів працювати професійним двірником – щоб весь день гуляти на вулиці. Потім, в дев’яностих, коли модними були професії банкірів і рекетирів, я хотів стати телефонним автоматом – стояти, нічого не робити і тільки гроші брати. Коли йшов серіал «Санта Барбара», я планував кар’єру адвоката як Мейсон, під час трансляції олімпіади хотілося бути тим спортсменом, який стоїть на першій сходинці п’єдесталу.
Але одна справа – хотіти, а інша – дійсно стати, причому не просто роботягою, а справжнім майстром своєї справи.
Малькольм Гладуелл, канадський журналіст і автор бестселерів з популярної психології, після докладного аналізу фактів з життя безлічі успішних людей, прийшов до висновку, що для того, щоб стати майстром, потрібно витратити 10 000 годин на навчання. Це приблизно п’ять років. Уявляєте, як здорово – всього п’ять років навчання, образно висловлюючись, поневірянь і негараздів – і ти спочиваєш на лаврах, а навколо тебе з розкритими ротами ходять учні, записуючи кожне слово.
Ех, якби це було так просто …
А чи знаєте ви, що відрізняє роботягу від майстра? Непересічність. Звичайна людина, яка думає як усі, і все робить як усі, не зможе створити щось відмінне від усього іншого. Майстра, ювеліра своєї справи вирізняє саме неабиякий, суто індивідуальний підхід до справи. І саме за це його і цінують.
Джон Ейкафф, письменник, мотиваційний спікер і автор блогу acuff.me написав книгу про те, як виділитися з натовпу і пройти по всіх щаблях сходів майстерності. Книга називається «Почни. Вріж страху по обличчю, перестань бути нормальним, займися чимось вартим » і позиціюється як посібник з розвитку непересічності. Хоча, як мені здалося, непересічність в розумінні Ейкаффа – не зовсім те ж, що звикли називати цим словом ми.
Для мене, в першу чергу, книга виявилася корисною тим, що Джон розклав по поличках всі етапи життя людини, яка прагне стати майстром, неабияким фахівцем у своїй справі, і дав ряд безцінних порад по кожному з них. І, що найважливіше, всю вичавку зі своїх оповідань і рекомендацій він збирає в кінці кожного розділу – щоб ще раз нагадати про те, що дійсно важливо.
Як не крути, життя у нас одне і проживаємо ми його досить швидко. Провести його зі змістом і здійснити свої мрії або ж бути такими, як сіра більшість – вибір за вами.
Ейкафф, як і годиться блогеру, представляє все образно й метафорично. На його думку, неабияке життя являє собою шлях через п’ять країн і, лише пройшовши його, кожен з нас зможе впевнено заявити: життя прожите не дарма.
Ось ці п’ять країн:
1.Країна навчання. Тут ми вивчаємо себе і визначаємо, що нам дійсно важливо в житті, і чим ми хочемо займатися – ставимо мету. Ми починаємо вчитися.
2.Країна редагування. Ми вчимося виділяти алмази в купі порожньої породи. Ми вчимося приділяти своїй меті достатньо часу і поступово відмовляємося від того, що не несе в наше життя цінності. І, разом з тим, ми боремося з перегорянням, втратою того первісного ентузіазму, який супроводжував нас у країні навчання.
3.Країна майстерності. Нарешті ми зосереджені на своїй меті. Тепер ми шукаємо шляхи, щоб ще краще навчитися тому, що хочемо знати. Ми використовуємо досвід існуючих майстрів. Ми готові жертвувати свої ресурси (сили, гроші, час) на те, щоб просуватися вперед.
4.Країна збирання врожаю. Йес! Ми майже досягли майстерності і вже готові пожинати його плоди. Але безглуздо святкувати перемогу, не добігши декількох метрів до фінішної межі. Якщо раніше ми вчилися долати страх і сумніви, то тут ми вчимося боротися з підвищеним почуттям власної важливості і значимості. Зараз оступитися набагато простіше, ніж здається. І, зрозуміло, ми вчимося правильно оцінювати те, чого ми досягли.
5.Країна передачі досвіду. Що робить будь визнаний майстер? Передає свої знання учням, щоб вони продовжили його справу. Ми визначаємося з тим, як будемо передавати свої знання, і вчимося правильно це робити.
Відкрию вам секрет – справжній майстер ніколи не залишається в країні передачі досвіду, він рано чи пізно знову повертається в країну редагування. Книга саме так і закінчується: «Почніть спочатку».
Початок шляху
Найважче в будь-якій справі – це почати. На початку чогось важливого завжди присутні страхи: «А раптом не вийде? Раптом не вистачить сил або знань? Що скажуть оточуючі». Ейкафф так прямо і каже: «Вріж своєму страху по обличчю!»
Дійсно, якого біса ми повинні боятися кращого життя?
Що пропонує зробити Джон?
- Заведіть щоденник і фіксуйте свій досвід, щоб рухатися вперед, а не ходити по колу.
- Записуйте усі свої страхи. Це допоможе зробити їх більш приземленими і зрозуміти їх несерйозність.
- Висміюйте свої страхи. Чим більше, гротескні ви їх роздмухуєте, тим більше вони стають смішними. Робіть це постійно.
- Дивіться правді в очі. Висміявши страх, зверніть увагу на те, що корисного принесе вам відмова від страху і втілення вашої задумки.
- Шукайте у своїх страхах повтори. Старі страхи люблять маскуватися під нові, але це не так. У кожної людини є приблизно 4-5 базових страхів, що лежать в основі всіх інших.
- Діліться своїми страхами з тим, кому ви довіряєте. Якщо ви не довіряєте нікому – використовуйте дзеркало.
