Немає прагнення природнішого, ніж прагнення знання! Але саме в цьому прагненні криється один із найстрашніших видів прокрастинації. Яким володію особисто я:). Так уже вийшло, що прокрастиную я лежачи на дивані читаючи книгу, дивлячись новий документальний фільм або дивлюсь науковий контент. І хорошого у цьому мало
У наш час шалено популярна ідея, що людина, яка не вчиться новому, приречена на провал. Швидкі зміни в нашому світі ніби кажуть – суспільство прибере тебе в комірчину, на найдальшу полицю, поки успішніші будуть завойовувати цей світ. І ось пройшовши два курси з програмування та дизайну, прочитавши три книги з успішного успіху, отримавши диплом маркетолгу, ти знову перебуваєш у пошуку нових для себе кордонів. І як можна зупинити цей порив? Ти займаєшся саморозвитком, вивчаєш нові для себе теми, відкриваєш нові обрії можливостей і … не використовуєш їх?
💡 Така поведінка називається синдромом вічного студента. Це благородне бажання навчається всьому новому. Але ці знання збираються в бездонний мішок і далі не використовуються. Небезпека цього синдрому полягає в тому, що його складно виявити. Тому що людина не просто лежить на дивані, а справді займається справою та навчається новому.
🔥У чому небезпека?
Це одна із форм відкладення життя на потім. Вічний студент не хоче йти далі, він не розвивається як особистість. Він знаходиться у своїй зоні комфорту. Виробляється звичка, щоби постійно навчатися новому. А відчути свої знання – це піти на ризик. Невідомо де знайти роботу, як знайти перші гроші на бізнес скажуть, що недостатньо навичок і т.д. Виникає страх, що є люди краще за тебе і ось у них щось вийде, тому що вони знають більше. І щоб стати як вони, треба ще повчитися. І замість того, щоб почати заробляти на своїх навичках, людина починає знову поглинати інформацію
😞З’являється невпевненість у собі і виникає комплекс, пов’язаний із нестачею знань. І як наслідок життя не змінюється, що змушує людину залишатися у цій зоні комфорту та займатися самопоїданням.
📚 Прагнення постійно вчитися – це частина особистості людини. Вона любить здобувати знання і робить лише те, що їй подобається. Будь-яка спроба вивести її із зони комфорту буде зустрінута в багнети.
🧐Психологи зазначають, що сьогодні ми переживаємо справжнє поклоніння перед пошуком себе. Це стало своєрідною філософією цілого покоління. Люди прагнуть займатися тим, чого лежить душа. На практиці такий підхід часто обертається байдикуванням, а пошук себе використовується лише як відмовка. Люди отримують нові знання підвищення свого статусу в чужих очах.
На цьому фоні з’являється величезна кількість обучаторів з пошуку себе, фінансового успіху та іншої різноманітності інфоциганства. Люди бігають від однієї книги до іншої. І їм здається, що ще трохи і успіх близький. Але успіху досягають лише інфоцигани зі своїми курсами та книгами
🧠Як позбутися сидрому?
Від синдрому позбутися складно і потрібно розглядати це як частину особистості людини. У жодному разі не варто відмовлятися від цього процесу. Просто треба знайти баланс і зрозуміти, що настав час показати себе.
✅Усвідомлення
Перше що потрібно зробити – це побачити в собі людину, яка надто сильно захопилася навчальним процесом. І що час використовувати свої знання на практиці.
✅Ставити цілі
Навчіться ставити цілі. Що ви хочете, як ви плануєте досягти цього і коли
✅Тайменджмент
Ця навичка буде корисна скрізь. Навчіться виділяти час на навчання, на роботу, на практику своєї навички і, звичайно, найголовніше на відпочинок! Пам’ятайте про закон Паркінсона, що робота заповнює весь відпущений їй час
✅Вчитися тільки потрібному
Не припиняйте навчання, але навчайтеся тільки тому, що вам дійсно знадобиться у роботі чи житті. Теорія без практики мертва, практика без теорії сліпа.
Приблизно 90% отриманих вами знань забуваються через 30 днів, якщо вони не були застосовані на практиці
