Будь-який успіх людини починається з мрії.
Людина просто не здатна цілеспрямовано рухатися вперед і досягати своїх цілей, якщо у неї немає мрії. Але навіть наявність найсвітлішої і бажаної мрії ще не гарантує людині успіх. Перед цим слід подолати перешкоди на шляху до мрії.
Всі ці перешкоди описав великий письменник Пауло Коельо у своїй книзі «Алхімік». Ті, хто читав цей бестселер, напевно знають про них і намагаються уникати. Для всіх інших людей написана ця стаття.
У ній ми якраз і розберемо ті перешкоди, які не дозволяють мріям і бажанням втілюватися в реальність. Про що взагалі розповідає нам книга «Алхімік»? Вона оповідає про подорожі пастуха Сантьяго. У ній часто зустрічається поняття «своя доля», але не дається конкретне визначення даного поняття.
Так що ж таке доля людини? Це той шлях, те найвище з усіх призначень, яке уготовано людині Господом на цій Землі. І кожна людина повинна проживати своє життя відповідно до даним призначенням. Але це не так просто, як здається на перший погляд.
Для того, щоб пройти цей шлях і досягти своєї мрії, від людини потрібно чимало сил і мужності, а їх якраз дуже часто і бракує.
Отже, які ж причини заважають нам досягати намічених цілей:
1. Негативні навіювання про обмеженість можливостей людини.
Що відрізняє дитину від дорослого? Уміння мріяти.
У дитинстві ми мріяли полетіти в космос, винайти літак, зробити так, щоб у всьому світі була гармонія і взаєморозуміння. Одним словом, мріяли про все і сподівалися, що цим мріям судилося збутися. Але все в одну мить перемінилося після того, як наші батьки почали говорити: «У тебе цього не вийде», «Ти на це не здатний», «У тебе немає до цього таланту», «Ти недостатньо хороша для цього». І ще багато-багато різних «не».
Що в результаті?
Дитина розлучалася зі своєю мрією і розуміла, що світ жорстокий і несправедливий, що потрібно задовольнятися малим і не висовуватися. Ситуацію додатково погіршувала поява у людини з роками страхів і забобон. Вона закривався в своїй зоні комфорту і намагалася зайвий раз не брати на себе ініціативу, адже вона карна. Надалі, навіть після появи у людини мрії вона тисячу разів подумає, чи варто її досягати чи краще залишити все, як є. Саме цим діти і відрізняються від нас, дорослих.
Згадайте дитину, яка впустила свою улюблену іграшку і вона закотилася в інший кінець кімнати.
Що далі робить маля?
Встає на коліна і починає повзти до іграшки, а коли на його шляху з’являються перешкоди, справляється з ними. Але варто лише негативної установці з’явитися в голові, як це завзяття кудись зникає і залишається страх припуститися помилки.
2. Боязнь доставити неприємності і заподіяти біль рідним і близьким людям.
Якщо людину обійшли стороною негативні установки і їй вистачило мужності продовжувати рух до своєї мрії, на шляху з’являється не менше небезпечна перепона – страх завдати неприємностей самим близьким і рідним людям. Людині здається, що якщо вона віддасть усю себе роботі, від цього постраждають інтереси близьких людей. Вона не може зрозуміти, що любов допомагає долати перешкоди, а не стає перешкодою до успіху. Близьким людям не потрібно довго пояснювати, що дана мрія важлива – вони й самі це розуміють. Через те, що Ваші рідні бажають Вам щастя, будьте впевнені – вони обов’язково підтримають Вас у всіх починаннях. Ну а якщо у когось із них будуть питання та побажання, вони обов’язково скажуть Вам про це. Не варто нічого вигадувати і переживати про те, чого немає.
Просто подумайте, стали б Ви засмучуватися або влаштовувати рідній людині розбір польотів, якби знали, що її дії принесуть їй благо? Звичайно ж, ні.
А значить і Ваші близькі повинні якщо не підтримати Вас, то хоча б змиритися з важливістю Вашої мрії для Вас.
3. Страх невдачі і допущення помилок.
Отже, людина впоралася з першими двома перешкодами і готова прагнути семимильними кроками до своєї мрії. Але не все так просто, адже її чекає третя перепона – страх потерпіти невдачу. Ми всі боїмося допустити помилку і потерпіти поразку – це факт. Але що толку з того, якщо ми буде трястися від страху перед невдачею і боятися зробити наступний крок? Хіба ми тим самим підвищимо наші шанси на успіх? Аж ніяк. Більш того, чим частіше ми будемо думати про можливість поразки, тим швидше ми її наблизимо.
Інша крайність людини – повне безстрашність. Ці люди мислять так: «Я зроблю, а там подивимося …». Рішучість – це, звичайно, добре, але і вона повинна бути контрольованою. Важливі рішення повинні прийматися людиною в спокійному і урівноваженому стані, а перед тим йому необхідно ще раз зважити всі «за» і «проти». Так чи інакше, але страх даний нам не випадково – він покликаний захистити нас від небезпеки і наслідків прийняття необачних рішень. Помилки не так страшні, як багато хто собі уявляє.
Насправді ми боїмося не реальних наслідків, які загрожують нам при невдалому результаті, а наших уявлень про них. Ми думаємо, що після поразки світ завалиться і ми залишимося ні з чим.
Але варто людині і справді оступитися, як вона розуміє, що нічого жахливого не сталося. Людина все також упевнено стоїть на ногах і готова проаналізувати допущені помилки, щоб якнайшвидше зробити наступний крок.
Варто усвідомити одну річ – помилки трапляються й будуть траплятися незалежно від того, хочемо ми цього чи ні. Просто помилки є природними супутниками нашого життя, вони покликані дати нам важливу інформацію і захистити від подальших, ще більших помилок. Скільки б поразок ми не зазнали і помилок не допустили, в кінці шляху нас обов’язково чекає успіх. Для цього просто не слід опускати руки і приймати поспішних рішень.
4. Страх перед самим виконанням своєї мрії.
Іноді трапляється так, що людині потрібно зробити всього один крок до бажаної мрії, але раптово вона починає мучити себе почуттям провини. Їй здається некоректним досягати своєї мрії, коли навколо стільки людей, яким ніколи не судилося стати успішними. У цей момент людині починає здаватися, що і вона цього не варта. Всі витрачені зусилля і час на шляху до мрії втрачають свою значимість.
Незважаючи на те, що дана перешкода не так поширена, як страх допустити помилку і потерпіти поразку, саме вона є самою підступною з усіх, з нею найважче боротися. Людина готова принести в жертву свої інтереси заради щастя інших людей і не готова виділятися.
Але хіба від того, що людина відмовиться від своєї мрії, вона допоможе іншій людині реалізувати свою?
І чи винен хтось в тому, що іншим людям не вистачило знань, особистих якостей і трохи везіння для того, щоб стати успішними?
Ні і ще раз ні. Як би це егоїстично звучить, але успіх або невдача людини на 100% залежить від її дій і рішень. Ми так часто зрікаємось мрії тому, що вважаємо її досягнення несправедливим по відношенню до інших людей, що розуміючи всю абсурдність нашого рішення через певний час намагаємося повернути все назад, але зробити це буває дуже складно – занадто великий шлях залишився позаду і його потрібно проробляти знову ,
Так бути може простіше зрозуміти, що Ваш успіх ніяк не шкодить іншим людям?
Якщо Вам вистачило старанності, терпіння і навичок для втілення мрії в життя – це Ваша заслуга. Тільки якщо Ви не побудували свій успіх, пожертвувавши заради нього щастям і долями інших людей. Ось і насолоджуйтеся їм, адже Ви цього заслуговуєте!
Навіть якщо протягом довгих років людина прагне до своєї мрії, на певному етапі він може неусвідомлено почати віддалятися від неї. Як визначити цей час? За кількома ознаками:
- Ми помічаємо, що нам просто не вистачає часу на нашу мрію. При цьому ми займаємося всім, чим завгодно, але тільки не робимо все для досягнення бажаної мети.
- Ми вважаємо себе досить досвідченими і вважаємо, що всього в житті досягли. З цього моменту життя перестає здаватися нам однією приємною пригодою і, замість того, щоб вимагати від себе більшого, ми задовольняємося малим. Ми більше не встаємо рано вранці з відчуттям того, що повинні зробити щось важливе, а просто пливемо за течією. Це є другою ознакою того, що людина вбиває свою мрію.
- Повне умиротворення. Ми намагаємося бути успішними лише в певній сфері, далекій від нашої мрії. Ми працюємо, щоб нас похвалило начальство, при цьому займаючись справою, яка не приносить нам задоволення. Згадуючи про свої дитячі мрії ми тут же намагаємося відігнати ці думки від себе, немов вони для нас нічого не значать. «Коли ми зрікаємося мрії і знаходимо умиротворення … то вступаємо в короткий період спокійного життя. Але потім вбиті мрії починають розкладатися і тліти всередині нас, отруюючи все наше існування ».
Відмовитися від мрії дуже просто, достатньо зупинитися і не робити ані кроку у напрямку до неї. Але перш, ніж здійснювати головну помилку свого життя, згадайте, скільки сил Ви доклали для того, щоб опинитися там, де Ви знаходитесь. Життя без мрії перетвориться на звичайне існування, а кожен новий день буде схожий на попередній.
Тому, навіть якщо у Вас залишилося мало сил, щоб рухатися вперед, зробіть перерву і спробуйте відволіктися на що-небудь інше, але продовжуйте тримати свою мрію у фокусі. Саме вона наповнить Ваше життя яскравими фарбами.
