Зоровий контакт при розмові.

Знайшли помилку? Будь ласка, виділіть текст та натисніть Ctrl+Enter. Ми вдячні за Вашу увагу.

Кажуть, що «очі — дзеркало душі». По очах можна прочитати всі емоції, пережиті людиною: радість, печаль, нудьгу, образу, роздратування, гнів та інше. Очі — це вікно в її внутрішній світ, ключ до пізнання її внутрішньої сутності.

Можна обдурити словами, мімікою, тільки не поглядом. «Коли очі говорять про одне, а язик про інше, досвідчена людина більше вірить першим», — писав американський філософ Ральф Емерсон.

«Подивися мені в очі!», — говоримо ми, коли хочемо зрозуміти, брешуть нам або кажуть правду. — «Я по очах бачу, що ти брешеш!».

Чому люди не дивляться в очі?

Отже, якщо наш співрозмовник уникає дивитися нам в очі, а його погляд спрямований кудись у бік, крізь нас або в підлогу, значить, він або не хоче видавати свої справжні почуття, або побоюється прочитати щось небажане для себе в наших очах. Може бути, він нам заздрить, злиться на нас, відчуває до нас неприязнь, закоханий, байдужий, роздратований і має намір приховати це, тому не бажає зустрічатися з нами поглядом, адже тоді ми все зрозуміємо.

Уникають дивитися в очі люди з заниженою самооцінкою, невпевнені в собі, внутрішньо слабкі. Страх дивитися людям в очі при розмові — це одна з ознак соціофобії.

Психологи пояснюють такий страх небажанням опинитися у владі малознайомої людини, побоюванням, що та задавить їх своєю волею. Відводячи погляд, вони захищаються, менше нервують, відчувають себе більш комфортно. При спілкуванні з добре знайомими людьми, від яких вони знають, чого очікувати, такої проблеми, як страх дивитися в очі, у них не виникає.

Тільки не відведи очей…

Існує думка, що витримати чужий погляд і не відвести очей може лише людина із сильним характером. «І не було людини у Всесвіті, яка могла би витримати погляд Соломона, не відводячи своїх очей!», — пише Олександр Купрін про мудрого царя Соломона у повісті «Суламіф».

Люди на підсвідомому рівні підпорядковуються чиєїсь внутрішній особистісній силі. Ми можемо говорити, що нас переконали, переспорили, але насправді на нас подіяла психологічна сила іншої людини. І найяскравіше вона проявляється в її твердому погляді. Такий погляд ще називають магнетичним, гіпнотичним. Його володар може впливати на людей і маніпулювати ними.

Силою погляду міряються деякі представники тваринного світу, наприклад тигри. Так вони з’ясовують, у кого більше прав на краще місце під сонцем. Той, хто перший відвів очі, — програв, а значить, повинен поступитися.

Точно так само відбувається і в людському суспільстві: того, хто в конфліктній ситуації ховає очі, відводить погляд, важатимуть слабаком, а значить, у нього не буде шансів на перемогу. Жалюгідне враження справляє і людина з бігаючим поглядом. «Слизький тип», — скажуть про нього і краще не мати з ним справ. Людину, яка не вміє «тримати погляд», навряд чи відправлять на серйозні ділові переговори, адже домовляються з сильним. Слабкому ж наказують і диктують умови.

Але не слід забувати і про міру. Довгий пильний погляд може довести когось до неврозу. А надто наполегливий — запідозрити співрозмовника в злочинних намірах. Якщо ми раптом помітили, що співрозмовнику незатишно під нашим поглядом, можливо, він у нас дуже важкий, колючий, недоброзичливий.

На думку психологів, досить дивитися в очі приблизно 70% часу спілкування.

У деяких країнах, наприклад мусульманських, вважається непристойним, якщо жінка дивиться у вічі чоловікові або літній людині. Це розцінюється як вияв неповаги.

Вчимося дивитися в очі

Як дивитися в очі так, щоб у співрозмовника не виникало відчуття, що ми свердлимо його поглядом? Як не здатися зухвалим, безцеремонним і не нарватися на питання: «Чого витріщився»?

Коли йдеться про «сильний» погляд, мається на увазі, що це погляд прямий, відкритий, енергійний і доброзичливий, а зовсім не агресивний і владний. Тому щоб «увійти в роль», варто уявити, що наш співрозмовник — зараз найголовніша для нас людина. Можна подумки поправити йому волосся, уявити його в іншому одязі, погладити його по плечу або руці. Завдяки такому прийому наш погляд придбає доброзичливість і теплоту.

Варто розвивати в собі і емпатію – вміння відчути стан співрозмовника. «Приміряємо» на себе його жести, міміку, погляд. Це дасть можливість відчути себе на одній хвилі з ним, викличе відчуття єдності і тоді нам буде легко дивитися йому прямо в очі.

Можна зустріти і таку пораду: дивитися співрозмовнику на перенісся або в місце, де знаходиться так зване «третє око».  Докладніше про сигнали очей ви можете прочитати в дев’ятій главі книги Аллана Піза « Мова рухів тіла» ( якщо обмаль часу, конспект цієї книги доступний по ссилці – Аллан Піз. Мова рухів тіла. Конспект книги.)

Вправи на гостроту зору

Тренувати свій погляд рекомендують і з допомогою вправ, які до того ж тренують гостроту зору.

  1. Намалюємо на білому листку паперу чорну крапку і прикріпимо його до стіни. Крапка повинна розташовуватися на рівні очей. Сядемо в півтора метрах від стіни і будемо дивитися на крапку. Починаємо робити головою колоподібні руху, не спускаючи очей з чорної крапки. Швидкість обертання і радіус кола потроху збільшуємо. Час вправи: починаємо з одної і поступово доводимо до десяти хвилин.
  2. Протягом хвилини спостерігаємо за чорною крапкою, а потім переводимо очі вгору-вниз, вліво-вправо. Малюємо поглядом кола, зиґзаґи та інші геометричні фігури. Ця вправа розвиває і зміцнює очні м’язи. Час вправи: 1-10 хвилин.
  3. Дивимося на чорну крапку і повертаємо голову (тільки голову, а не тулуб) то вправо, то вліво, не зводячи з точки очей. Робимо 1-10 хвилин.

Дивимося не моргаючи

Протягом місяця виконуємо ці вправи, що тренують очні м’язи, і переходимо до вправ, які навчать нас тривалий час дивитися, не моргаючи.

  1. Концентруємо погляд все на тій же на чорній крапці. Дивимося на неї, не моргаючи, 1-10 хвилин.
  2. Пильно дивимося на цю ж крапку, а потім спрямовуємо свій погляд на яку-небудь цятку на стелі. Через 5 хвилин переводимо погляд вниз на таку ж цятку на підлозі і протягом наступних 5 хвилин зосереджуємося на ній. Переводимо тільки погляд, голову не нахиляємо.

Вправи на проникливий погляд

І наступні 3 вправи розвивають твердий проникливий погляд.

  1. Сідаємо навпроти дзеркала, подумки малюємо на своєму переніссі крапку і дивимося на неї, намагаючись не кліпати. Починаємо з однієї хвилини і поступово доводимо час вправи до 15-ти. Можна відпрацьовувати твердий немигаючий погляд, дивлячись в очі незнайомій людині, коли ми знаходимося, наприклад, в транспорті, а вона стоїть на зупинці. Цей варіант підійде тим, кого не бентежать незручні ситуації.
  2. Уважно розглядаємо в дзеркалі протягом 5 хвилин спочатку свою ліву зіницю, потім стільки ж праву. Дивимося уважно, немов хочемо через зіницю побачити свій мозок.
  3. Тренуємося перед дзеркалом висловлювати поглядом (не мімікою) різні емоції: дружнє розташування, загрозу, впевненість, спокій, радість і пр.

Напишіть відгук