Як навчити дітей правильно поводитися з грошима.

Знайшли помилку? Будь ласка, виділіть текст та натисніть Ctrl+Enter. Ми вдячні за Вашу увагу.

navchyty-ditej-pravylno-povodytysya-z-groshymaНаші дорослі проблеми родом з дитинства. Страх темряви, невміння спілкуватися, егоцентризм і багато інших особливостей, що ускладнюють життя, починають формуватися у віці, коли дитячі капризи не сприймаються всерйоз. Проблеми фінансового характеру теж закладаються раніше, ніж дитина вчиться рахувати і писати. Тільки від батьків залежить, чи виросте дитина марнотратом або, навпаки, перетвориться з роками в скнару. Як навчити дитину адекватно ставитися до грошей, порівнювати фінансові можливості з бажаннями?

Коли можна видати дитині особисті (кишенькові) гроші? Чи потрібно давати дитині кишенькові гроші і скільки?

Розмір «дитячих грошей» багато в чому залежить від спроможності тата і мами, а от вирішити, коли можна починати фінансове виховання, не так просто.

Психологи кажуть, що видавати нащадкам гроші на особисті витрати потрібно з 7-8 років. Багато однокласників в цьому віці вже мають у своєму розпорядженні невеликі суми кишенькових грошей. Якщо ваша дитина не зможе здійснювати покупки, як інші діти, її самооцінка постраждає. До того ж, гроші – це відповідальність і необхідність робити вибір між «хочу» і «можу». Зрештою, гроші в школі дитині потрібні, щоб купити склянку кефіру і булочку на перерві.

Є думка, що починати ознайомлення зі світом споживання потрібно набагато раніше – в 3-4 роки. У цьому віці вже можна пояснити малюкові, що гроші потрібні для покупок, показати купюри і монети, дати їх йому, дозволивши розплатитися за морозиво. Малюки не можуть співвіднести значимість купюр з ціною товару, але вони можуть зрозуміти принцип обміну: гроші-товар.

Трохи пізніше, можна приступити до освоєння азів арифметики на прикладі обчислення суми для покупки двох цукерок і т. п. На цьому етапі вже можна розповідати про ціну на основні товари, про те, що коштує дорожче, а що дешевше.

Період активного випрошування триває зазвичай з 5 до 10 років і завдання батьків в цей час не йти на поводу у маля, а навчитися правильно йому відмовляти і перенаправляти бажання в «мирне» русло. Навчити дитину контролювати емоції можна, якщо разом з нею складати список того, що вона хоче отримати. Період очікування може становити тижні три і якщо бажання залишається актуальним, його потрібно задовольнити. У дорослому житті вміння відмовлятися від покупок і вибирати послужить добру службу.

Дітей 10-14 років вже можна відправляти в магазин за простими покупками, наприклад, за хлібом або молоком. Часто батьки дозволяють дитині залишати собі здачу від покупок. На думку психологів, це не дуже правильно, тому що не формує звичку дбайливо ставиться до грошей. Візьміть здачу, перерахуйте її і частина віддайте дитині на кишенькові витрати.

З 15 років дітей вже можна долучати до заробляння і накопичення грошей. У цьому віці бажання дитини помітно дорожчають. Дитинча виросло і мріє про айфон і ноутбук. Постає питання, де взяти гроші на дорогі речі, і ви повинні навчити дитину заробляти не тільки на збільшення кишенькових сум, а й на придбання речей. Якщо ви знайдете своєму нащадку справжню можливість трохи заробляти без шкоди для навчання, до закінчення школи він придбає дуже корисне вміння цінувати гроші і не тринькати їх. Якщо ви не вважаєте за можливе занурювати своє дитя в доросле життя так рано, заохочуйте його відкладати частину суми, виданої на кишенькові витрати або у вигляді подарунка.

У доросле життя людина повинна вийти з розумінням того, що:

  • Витрати не повинні перевищувати доходи.
  • Не можна влазити в борги, особливо для покупки того, без чого можна обійтися.
  • Спочатку слід купувати необхідне, а потім – все інше.
  • Не варто нічого купувати під впливом імпульсу – спочатку потрібно подумати.
  • За покупками треба вирушати зі списком.
  • Гроші люблять рахунок, тому бажано вести облік своїх витрат.

Досвід європейських країн

Дослідження авторитетних західних вчених говорять про те, що звичка звертатися з грошима формується у людини до семи років. Можливо, це правильно тільки для їх дітей, але й  наші нащадки будуть вдячні, якщо ми навчимо їх заробляти, збирати і правильно витрачати гроші. Поки дитина прислуховувається до ваших порад, не пізно навчити її поводитися з грошима.

  1. Гроші – це плата за працю. Звичайно, ми балуємо своїх дітей, це цілком природно. Немає злочину в тому, що дитя отримує гроші на солодощі або незапланований подарунок за відмінну оцінку з хімії. Важливо, щоб дитина ставилася до таких несподіваних подарунків, як ви ставитеся до премії – приємно, але погоди не робить.Влаштуйте все так, щоб дитина могла сама заробляти на кишенькові витрати. Грошові надходження повинні бути заслуженими: за прибирання кімнати, завантаження пральної машини, догляд за кімнатними рослинами і т. п. Заняття бажано зробити регулярним, як і заробіток за виконання домашніх обов’язків. Зараз багато хто подумав, що дивно платити дітям за те, що ми з вами робили абсолютно безкоштовно. Погодьтеся, результат такого виховання в більшості випадків невтішні.Привчайте дітей до того, що праця повинна оплачуватися, тільки не впадайте в крайнощі. Ви зовсім не повинні оплачувати кожну дію свого спадкоємця, але визначити коло «платних послуг» ви можете. Чому б не довірити дитині миття посуду або походи хлібний магазин? Це розвантажить вас і привчить дитину до думки, що зароблені гроші – це круто.
  2.  Смак до накопичення. Мало заробити гроші, потрібно вміти правильно ними розпорядитися. Навіть п’ятирічна дитина в стані оцінити переваги принципу двох скарбничок. Поясніть, що зароблені гроші можна розділити на дві частини – одну з яких потрібно відкласти, а на другу купити все що завгодно – солодощі, наклейки, блискітки, будь-яку нісенітницю, милу дитячому серцю. Ви можете обговорювати витрати, але втручатися і, тим більше, забороняти покупки ви не має права. Дитина повинна бути впевнена, що зароблені нею гроші належать тільки їй.Відкладена частина грошей повинна накопичуватися для якоїсь мети – реальної і зрозумілої. Головне, щоб дитина сама хотіла збирати гроші для покупки того, що їй хочеться мати. Це може бути ігрова приставка, новий телефон або що-небудь інше. Допомагайте поповнювати скарбничку, даючи їй можливість заробити, але не купуйте річ, заради якої дитина відкладає гроші.І не здумайте сердитися, якщо початківець накопичувач заліз в скарбничку і витратив все на морозиво – це його гроші. Морозиво закінчиться, а урок буде засвоєний – чим більше необов’язкові витрати, тим далі покупка бажаного.Коли необхідна сума буде зібрана, влаштуйте святковий похід в магазин – ви можете пишатися своєю дитиною, яка заробила і зібрала гроші на самостійну покупку дорогої речі.
  3. Розумне ставлення до реклами. Рекламою спокушають не тільки дорослих, діти теж постійно піддаються спокусам. Дитячі телеканали витончено нав’язують непотрібні і бессмиленні предмети, однокласники приходять в школу з новими електронними пристроями, яскраві бігборди не дають пройти повз, не приділяючи їм уваги.Поясніть дитині, що мета реклами – стимулювання бажання негайно отримати річ. Фахівці-маркетологи вміють вселити споживачам переконаність в тому, що без рекламованого продукту життя буде неповноцінним. Можливо, незміцнілий розум не відразу навчиться контролювати емоції – ми теж не завжди можемо зберігати спокій при вигляді красивих чобіт або ноутбука.Ефективна техніка боротьби з рекламою – відкладена покупка. Навчіть дитину не поспішати з покупкою, навіть якщо у неї зібрана достатня сума. Через кілька днів чарівність може розвіятися. А поки обговоріть, що можна було б купити на ці гроші, наскільки потрібна розрекламована річ. Розберіться в перевагах різних варіантів, якщо мова йде, наприклад, про телефон, комп’ютер, одяг і т. п. Разом досліджуйте пропозиції і допоможіть дитині прийняти зважене рішення.Ваш обов’язок попередити помилку, але остаточне рішення дитина повинна прийняти самостійно. Постарайтеся пояснити, чому не можна здійснювати імпульсивні покупки, заодно можете поділитися своїм сумним досвідом.
  4. Спокійне ставлення до грошей. Якщо ви хочете, щоб ваша дитина не стала невротиком, навчіть її ставитися до грошей спокійно. Правда, передати ці знання можуть тільки ті, хто сам не схильний до цього виду неврозу. Так, гроші не псують життя, з ними простіше, спокійніше і приємніше. Велика зарплата краще маленької, а бути бідним і хворим гірше, ніж багатим і здоровим. Але гроші – це частина життя, а не його мета. Настрій і, тим більше, щастя не повинні залежати від кількості грошей.Якщо дитина не раз була присутня при сімейних розборках з приводу нестачі грошей, переконати її  в щирості батьків буде складно. Може бути, це відповідний момент, щоб переглянути і своє ставлення до фінансової сторони життя? Справді, прямого зв’язку між сприйняттям світу і розміром рахунку в банку немає. Причини для радості завжди є, якщо ви вмієте не порівнювати себе ні з ким, а просто отримувати задоволення від гарної погоди, улюблених людей і вірних друзів.

Напишіть відгук