Чому чоловіку і жінці деколи так важко зрозуміти один одного.

Знайшли помилку? Будь ласка, виділіть текст та натисніть Ctrl+Enter. Ми вдячні за Вашу увагу.

vidminnostyУ другій половині ХХ століття всі соціальні науки проявили великий інтерес до гендерних досліджень, а кажучи простіше, вони спробували з’ясувати, чим же чоловіки відрізняються від жінок, не в біологічному, а в психологічному сенсі, звичайно. Народна мудрість, анекдоти та бестселери по «популярної психології» намагаються переконати нас, що «чоловіки – з Марса, а жінки – з Венери», і ми, по суті, – два різних види, дві протилежності.

Періодичні видання і сайти дуже люблять розміщувати на своїх сторінках списки таких відмінностей і побутових курйозів, які всіляко цю різницю підкреслюють. Щось на зразок:

  • Жінка ніколи не знімає футболку, схопивши її рукою на спині.
  • Позіхаючи, жінка прикриває рот долонею, а не кулаком.
  • Прийнявши ванну або душ, жінка – неважливо, довговолоса або коротко стрижена – обов’язково намотує собі на голову якусь подобу чалми з рушника, хоча б на одну хвилину. Причини виникнення цього східного ритуалу невідомі.
  • Оглядаючись на поклик, жінка зазвичай повертає тільки голову. Чоловік розгортає і корпус, оскільки у нього набагато менш гнучка шия.
  • На пропозицію показати руки чоловіки чесно протягують відкриті долоні. Жінки часто простягають руки долонями вниз, мабуть, для того, щоб продемонструвати бездоганний манікюр і розмір діамантів.
  • Коли жінку просять передати запальничку, вона спокійно це зробить, а не стане перевіряти твою стрибучість або швидкість реакції.
  • Жінка хоче багато чого, але від одного чоловіка. Чоловік хоче одного, але від багатьох жінок.
  • Чоловіки в чотири рази частіше відходять від дзеркала задоволені собою, ніж жінки.

А тепер серйозно.

Наукові дослідження доводять, що відмінності між сильним і прекрасною статтю занадто перебільшені і роздуті. Була виявлена ​​різниця в особливостях функціонування головного мозку і поведінці. Дослідження показали, що чоловіки і жінки використовують різні ділянки мозку для вирішення однакових завдань. АЛЕ, ці ж експерименти показали, що відмінності ці зазвичай складають близько 10%. Решта 90% і в чоловічій, і жіночій вибірках збігаються. Значить, подібності має бути більше, ніж відмінностей.

Чому ж тоді деколи так важко будувати взаємини? Чому ж тоді чоловіки і жінки так часто не розуміють один одного, від чого так часто звучать слова, що «всі чоловіки – сво або козли», а «жінки – дурепи або стерви». Що криється за цими твердженнями?

Дещо про жіночу та чоловічу психологію

У чому зазвичай звинувачують чоловіків представниці прекрасної половини людства? Хто такий «сво..та» у їхньому розумінні? Це неуважний, черствий, егоїстичний чоловік. А хто така дура в чоловічому розумінні? Образлива жінка, яка йде на поводу у своїх емоцій і діє нелогічно. Чому у нас складається така думка один про одного. Відповідь на це питання якраз допоможуть знайти ті самі 10% відмінностей.

У мовних центрах мозку жінки на 17% більше нейронів, ніж у тих же самих зонах у чоловіків. Тому у всіх країнах світу дівчинки в середньому починають говорити раніше хлопчиків.

Крім того, мова дівчаток більш виразна, їхнім батькам доводиться набагато рідше звертатися до логопеда, а в школі у дівчаток рідше виникають проблеми з мовою і літературою.

Недивно, що і потреба в спілкуванні у дорослої жінки вище, ніж у чоловіка. Вчені порахували, що денна норма вимовлених слів у жінки – приблизно 8 тис. (але вона може і 15 тис.), у той час як у чоловіка – всього 3-4 тис. Цей факт якраз і є причиною багатьох подружніх сварок.

Емоційна бесіда – найкращий жіночий спосіб вечірнього «розвантаження», а чоловік, втомлений на роботі (він там вже повністю виговорив свою денну норму) воліє мовчки посидіти перед телевізором. Жінка вважає це знаком неуважності та емоційної холодності, на який реагує образою. А чоловік, у свою чергу, не розуміє, як і про що можна по кілька годин розмовляти з подругою по телефону!

А ще жінки можуть робити одночасно кілька справ і в розмові «перескакувати» з однієї теми на іншу, для них це цілком природно і один одного вони чудово розуміють.

Для чоловіка така розмова буде здаватися не логічною. Чоловічий мозок вимагає послідовного викладу думок, і може зосередитися на виконанні тільки однієї задачі (Юлій Цезар – виключення з правил).

Якщо чоловік сидить за комп’ютером і чимось там захоплений, а жінка намагається в цей час щось йому розповісти, то у неї мало шансів бути почутою. Весь «процесор» у коханого зайнятий практично на всі 100%. Та що там комп’ютер, спробуйте заговорити з чоловіком, поки він голиться. Запитайте його, що він думає про вашу майбутню відпустку. Він або поріжеться, або на час припинить голитися.

А для жінки не складе ніяких труднощів одночасно базікати з подружкою по телефону, фарбувати нігті і доглядати за дитиною. Така різниця пояснюється тим, що протягом багатьох століть чоловік відточував навички мисливця (це вимагає концентрації уваги і небагатомовності), а жінки займалися збиранням (увага розсіяна на кілька об’єктів), вихованням дітей і підтриманням домашнього вогнища (звідси і здатність робити відразу кілька справ, інакше було б просто не впоратися).

У розмові чоловік більше націлений на результат, а жінці важливий ще й сам процес, сам факт спілкування. Звідси і знамените:

  • Та не важливо, що ти сказав, адже не важливо що, а як.

Це фраза призведе чоловіка в ступор, а для жінки вона дуже навіть зрозуміла.

Під час бесіди жінка, більшою мірою, ніж чоловік, приділяє увагу інтонації співрозмовника, його міміці і жестикуляції. У неї краще розвинена інтуїція і емпатія (співпереживання), їй важливо не тільки слухати, але й «відчувати» іншу людину. Представниці прекрасної статі люблять «читати між рядків» і вловлювати натяки. А своє прохання вона часто викладають побічно. Чоловіки це погано розуміють.

Наведу приклад. Жінка каже: «Ой, у нас відро не винесено» або «Біля моєї роботи новий ресторан відкрився ….». Вона очікує, що такий «прозорий» натяк буде зрозумілий правильно і приведе до бажаного результату (Чоловік винесе відро або запросить її в найближчі дні в ресторан). Але він насилу сприймає «прихований» питання і може на нього ніяк не відреагувати. І зовсім не обов’язково тому, що він егоїстичний або «черствий». Чоловічий мозок погано розуміє такі непрямі прохання. Питати краще прямо, без підтексту і натяку.

Йдемо далі. Чоловіки краще орієнтуються в просторі, виконують завдання, що вимагають просторового мислення, розбираються в техніці та математики. Вони часто жартують над жіночою логікою і здатністю жінки адекватно керувати автомобілем і паркуватися, але при цьому не помічають, що виявляються зовсім безпомічними в простих побутових ситуаціях.

«Люба, ти не бачила мої ключі (окуляри, краватку, шкарпетки, годинник і т.д.). Чому вони вічно все втрачають? Адже кефір стоїть у холодильнику, а годинник лежить на столі, буквально «під носом». А найжахливіше, чоловік може прийти з роботи і не помітити нову зачіску дружини!

Це можна пояснити тим, що чоловічий мозок погано вміє фіксуватися на деталях, йому важливо схопити головне. Крім того, поле зору чоловіка вужче, ніж у представниць протилежної статі. Такий «тунельний» зір не дозволяє йому окинути поглядом кімнату і відразу виділити потрібний предмет, він стане оглядати її сегмент за сегментом.

Але будь-які правила мають винятки. Це справедливо і для всього написаного вище.

В середньому, 80-85% чоловіків мають яскраво виражений чоловічий склад розуму, а у решти 15-20% будуть у тій чи іншій мірі виявлятися окремі риси, що характерні для жіночого розуму. Причина цьому – недолік тестостерону на ранній стадії розвитку ембріона (на 6-8 тижні вагітності). Для 90% жінок типова жіноча логіка, а у 10% мозок більш-менш близький за своїми характеристиками до чоловічого, оскільки їх центральна нервова система піддалася в утробі матері впливу надмірної дози тестостерону.

Як бачите, особливості структури мозку здатні пояснити деякі відмінності в поведінці і сприйнятті навколишнього світу представників різних статей. Але дуже багато залежить ще й від культури, а також від виховання.

Гендерна поведінка перебуває під постійним тиском культурних норм, які встановлюють, що належить робити чоловікам, а що – жінкам, як кожен з них повинен поводитися. У деяких країнах ці норми менш суворі, в інших дотримуються дуже жорстко. Аятолла Хомейні, правитель Ірану з 1979 до кінця 1980-х рр. скасував усі закони, що дають жінкам хоч якісь права. За час свого правління він засудив до страти 20000 жінок, які не дотримувалися правила, що регламентують їх одяг і поведінку.

Але і в самому демократичному суспільстві вплив норм, що визначають гендерну поведінку, дуже велике. Воно проявляється ще до народження дитини. Сьогодні багато батьків заздалегідь знають, хто у них народиться: хлопчик чи дівчинка. Тому вони завчасно купують одяг і речі, відповідні статі дитини. Вже в 3 роки діти з упевненістю відносять себе до чоловічої або жіночої статі. Вони починають помічати, що чоловіки і жінки по-різному одягнені, займаються різними справами і цікавляться різними речами. Зазвичай у дитини з’являється підвищена увага до  представників тієї ж статі, що і вона сама (дівчинки міряють мамині туфлі і прикраси, хлопчики кажуть, що вони будуть як тато, коли виростуть). Вчителі, інші діти, батьки, родичі, мультики, казки, іграшки, телебачення – все це джерела, з яких дитина дізнається про поведінку, яке вважається суспільством відповідним для тієї чи іншої статі.

По суті, і чоловіки, і жінки в процесі соціалізації привчаються розвивати одні частини своєї особистості і пригнічувати інші. Полоролеве програмування впливає на створення жорсткого стереотипу поведінки людини, відповідно до її статі.

«Істинний» чоловік повинен бути раціональним, успішним і працьовитим. Він не повинен бути емоційним і приділяти увагу інтуїції, йому належить рідко говорити про те, що він відчуває. Схвалюється, коли хлопчик добре встигає в точних науках і вміти мислити логічно. Цілком допускається, щоб чоловік не особливо розвивав у собі здатність піклуватися про інших людей і про самого себе (готувати, прибирати в кімнаті, бути уважним до потреб інших), набагато більше уваги приділяється розвитку сили і ділових якостей.

А в стереотипі «справжньої» жінки не особливо схвалюється логічне мислення, самостійність і вміння організувати фінансову життя сім’ї. Жінок привчають бути гнучкими (дружина повинна доповнювати чоловіка, а ні в якому разі не навпаки!), Піклуватися про близьких (особливо про свого чоловіка), стежити за своєю зовнішністю, розвивати емпатію та інтуїцію. Вона в першу чергу повинна бути господинею і матір’ю, тому допустимо, щоб вона не розвивала свою логічну частину і проявляла безпорадність у деяких питаннях. Вважається нормальним, коли жінка не може заповнити податкову декларацію, коли студентка не встигає з технічних дисциплін.

Природно, це крайні прояви чоловічої та жіночої статевих ролей. У реальності ніхто з людей не відповідає цим ролям на 100% (і багато людей насправді страждають, намагаючись відповідати ідеалу, які насправді їм не зовсім підходить).

Ми звикли вважати, що жінки більш емоційні, ніж чоловіки. Але, швидше за все в даному випадку причина криється не стільки у відмінностях структури мозку, скільки у вихованні. Дослідження показують, що чоловіки не гірше за жінок здатні визначати почуття інших людей і внутрішньо співпереживати їм, але вони не хочуть, щоб оточуючі це помітили, тому вони і не стараються особливо розвивати в собі такі навички.

У наслідку статеворольової соціалізації у дитини намагаються більше розвивати одні якості і практично не звертають уваги на інші. Через це особистість виходить не цілісною, а з «пробілами». З цієї причини багато чоловіків і жінки відчувають себе неповноцінними, коли у них немає партнера протилежної статі, вони прагнуть доповнити себе до цілого за допомогою іншої людини. Але роблять вони це зазвичай не усвідомлено, а на автоматі і під сильним впливом стереотипів.

Напишіть відгук